Золоті луги
Ведуть у небокрай.
І сумно навкруги.
Тополя, тополя похилилася.
Там старі батьки
Заплакані стоять.
Прощати було їм сина,
А він героєм став.
Молодий юнак,
Молодий козак.
Там, біля тополі калина росте,
Мамині очі чекають тебе.
Сива у розпачі плаче,
Сина все чекає, -14
Та в Бога вже його душа.
"Мам, я в бою за волю пішов в далечінь,
За правду і долю нових поколінь.
За тих, хто у морі далеко
І крилами лелеки повернуться живі"
